Шуляки — село, центр сільської ради. Розташоване на лівому березі річки Гірський Тікич, яка впадає в річку Синюху, а далі в Південний Буг, за 22 км на південний захід від районного центру та за 9 км від залізничного полустанку Кривчунка.
Кількість населення — 565 осіб, дворів — 313.
Село Шуляки виникло в XVII ст. внаслідок злиття (об’єднання) двох поселень с. Снігурівка і с. Шуляки.
Поселення дуже давнє, про що свідчать археологічні знахідки кам’яного віку. Так, у 1967 р. на території села було знайдено кам’яну сокиру, яка нині знаходиться в Уманському краєзнавчому музеї, та рештки глиняного посуду.
У селі проживало в основному населення двох національностей: українці і поляки. Школа була польська та церковнопарафіяльна, церква також була православна і католицька.
У 1906 р. в селі побудований польський костьол, який зберігся до наших днів. Він добудований і служить за будинок культури. Сільський цвинтар розділений на дві частини: польський і український.
У дореволюційний період на притоках річки Гірський Тікич працювали три водяних млини і крупорушка, послугами яких користувалися мешканці навколишніх сіл.
У 1914 р. біля річки було збудовано водокачку для заправки водою.
Землями володіли пани роду Закревських.
До Шуляківської сільської ради входить також с. Адамівка, яке по 1941 р. відносилося до Пугачівської сільської ради.
Основними видами зайнятості населення було землеробство, рибництво, мисливство, лозоплетіння.
Із відомостей польського архіву: “Благословенна Марцеліна Доровська, з роду Котовичів, з багатої шляхетської польської сім’ї народилася 16.01.1827 р. в Шуляках. Вийшла заміж за Кароля Даровського, залишилася вдовою з двома дітьми. Переходить до чернечого життя. Веде господарство, надає прав земельної власності селянам у своєму маєтку. Створює притулки для дітей-сиріт, обездолених, жіночий монастир. Померла 05.01.1911 р. Похована в Язмівці (Польща). Беатифікована Іоаном-Павлом II у 1997 р.”.
Під час Великої Вітчизняної війни в боях з німецько-фашистськими загарбниками брали участь 217 жителів села, з них 126 загинули, 35 нагороджені орденами та медалями.
У 1957 р. в Шуляках встановлено пам’ятник воїнам, які полягли смертю хоробрих за визволення села, та обеліск Слави.
Нині у селі працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, крамниця, відділення поштового зв’язку.
На околицях села виявлено два курганні могильники доби ранньої бронзи.
Інформація взята з порталу who-is-who.com.ua