Село Безпечна

Безпечна — село, центр сільської ради. Розташованe на правому березі р. Конела, що впадає у Гірський Тікич, за 22 км на південь від районного центру і залізничної станції Жашків та за 2 км від автотраси Київ-Одеса. Населення — 433 особи, дворів — 251.

Згідно з переказами старожилів с. Безпечна почало своє існування 700-800 років тому. Родючі землі, ліси, поля, вода приваблювали мешканців навколишніх слов’янських племен. В ті давні часи вся місцевість була покрита лісами. Село складалося з 20 сімей, а також попа і дяка. Жили ці люди там, де нині соколівський курятник. На той час у лісах водилось безліч різних диких звірів, які не давали спокою жителям цього маленького села. Люди, рятуючись від звірів, почали шукати інше місце, більш безпечніше. Кілька сімей перебралося з рівнини в Сасів Яр, з глибокого яру якого навкруги все було добре видно. Згодом усі люди перейшли на нове місце – Сасів Яр. Люди вирішили, що тут їм буде безпечно. Від слова безпечно і походить назва села — Безпечна.

Наприкінці XV ст. Уманщина належить польському магнату Конецьпольському. До його володінь належить і Безпечна. Жителі села Безпечної брали активну участь у боротьбі проти польських загарбників. У 1700-1721 рр. український народ разом з російським та іншими народами Росії розгромили шведських загарбників.

Пізніше жителі Безпечної брали активну участь у боротьбі селян проти польської шляхти. Влітку 1768 року через село проходив Максим Залізняк разом із своїм загоном на з’єднання із загоном Івана Гонти. Між Конелою та Соколівкою на полі відбулось об’єднання загонів в один, який пішов на здобуття Умані. Чимало мешканців села пішло разом із ним.

Унаслідок трьох поділів Польщі Правобережна Україна перейшла під владу Росії, але пани залишились польські, а гніт – феодальним і національним.

Безпечна в той час належала пану Сусаліку.

Після приєднання Правобережної України до Росії село належало до Хижнянської волості Уманського повіту Київської губернії. На той час у селі були збудовані церковноприходська школа, церква, корчма.

Безпечна переважно було селом бідняцьким, де землі у селян мало, а поміщик ще за кріпосного права завів “місячину”. При цій формі експлуатації поміщик забирав землю в селян, а їм давав “місячне”, тобто корм і паливо на місяць. Через те і після реформи земля залишалась у поміщика. Лише такі, як Майборода, Вакула, Ковальський мали землі по 10 десятин, через що їх називали куркулями.

У роки першої буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. в с. Безпечна селяни виступили проти поміщика. Було спалено скирти, воловні разом з волами. Пригнічені панською реакцією люди тікали з села. Особливо багато людей в ті роки виїхало до Америки.

У 1917-1920 рр. влада постійно змінювалась. Останні залпи громадянської війни відгриміли у селі в січні 1921 року.

У 30-х роках в с.Безпечна створено багатогалузевий колгосп “Червоний плуготар”.

За цей час у селі було побудовано 2 корівники, 2 свинарники, конюшня, комора, клуб, 15 хат для колгоспників та інше.

У боях проти німецько-фашистських загарбників брало участь майже 200 жителів села, з них 50 загинули на фронтах війни, 49 забрано до Німеччини на каторжні роботи, 15 мирних жителів загинули під час окупації. Єврейське населення було знищено окупантами – живими закопані за селом біля лісу. У Конельському лісі розстріляно 1500 чоловіків із Маньківського, Монастирищанського, Жашківського районів.

За бойові заслуги було нагороджено орденами і медалями 180 воїнів-односельців.

На сьогодні у селі діють: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, 20 абонентів від АТС с.Конела, РТВ, фельдшерсько-акушерський пункт.

Інформація взята з порталу who-is-who.com.ua

Один коментар

Написати коментар