Село Нагірна

Нагірна — село, центр сільської ради. Розташоване за 18 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків. Найближча автомагістраль Київ — Одеса, за 3 км від траси Жашків — Черкаси.

Станом на 1 січня 2006 р. по сільській раді проживають 1276 осіб, житлових домогосподарств — 525, з них — 310 газифіковано.

На території сільської ради функціонують три магазини, 2 фельдшерських пункти, відділення зв’язку, ощадна каса, сільський Будинок культури, сільська бібліотека, дошкільна дитяча установа “Пролісок” с. Нагірна, сільська рада.

До послуг населення — міні-пекарня, млин, олійня, крупорушка.

Село Нагірна до Жовтневої революції називалося Глинка. Причиною того є великі поклади рудої глини, яку з часом використали для розбудови сіл. Села Нагірна (Глинка) і Побійна відомі з кінця ХVI ст. Тоді це були розкидані хутори (участки), які налічували по кілька хат. Після Дрижипільської битви (1655 р.) села почали укрупнюватися, розбудовуватися по обидві сторони річки.

У 1995 р. на межі земель Нагірнянської та Тетерівської сільських рад встановлено пам’ятний знак як символ пам’яті про Дрижипільську битву.

Село Костянтинівка виникло значно пізніше – у ХVIII ст. як місце висилки непокірних кріпосних селян села Вороного. Першого непокірного кріпосного звали Костянтином, звідси і назва села.

До 1917 р. села належали до Красилівської волості Таращанського повіту Київської губернії. У 1918 р. в них утворені комітети незаможників. У 1919 р. створено комсомольську організацію. Першими комсомольцями були Гончарук Герасим Дементійович – перший секретар комсомольської організації; Юхимчук Григорій Костянтинович, Лабюк Матвій Савович, Бродацький Іван Іванович, Гончарук Григорій Максимович, Юхимчук Іван Іванович – генерал-майор.

У 1929 р. утворена перша партійна організація. Першими комуністами були Юхимчук Олекса Костянтинович – перший секретар партійної організації, Тернавський Григор Кузьмович, Щерецький Лазар Ониськович.

Перші колгоспи створені в 1929 р. Відразу було утворено 5 колгоспів, які пізніше об’єдналися у 2 колективних господарства:

“12-річчя Жовтня” у с. Нагірна (перший голова – Орлівський Давид) та імені Жданова в с. Побійна (перший голова – Юхимчук Григорій Костянтинович).

Колгоспи міцніли, розвивалися села, але настали страшні 1932-1933 роки. 119 жителів стали жертвами голодомору. На зміну голоду прийшов страшний 1937 рік – рік репресій. Протягом року було репресовано 57 односельців, 8 із них – учителі Нагірнянської та Побійнянської середніх неповних шкіл.

1937 рік ще й був роком слави для колгоспу “12-річчя Жовтня”. Ланкова Євдокія Єфремівна Левчук виростила цукрових буряків по 681 ц/га і була обрана делегатом ХIV Надзвичайного Всеукраїнського з’їзду рад, де вона зустрічалася із Генеральним секретарем Станіславом Косіором.

Прийшов страшний 1941 рік. У боях з німецько-фашистськими окупантами брало участь 600 односельців, 225 з яких полягли на полі бою. 150 жителів були насильно вивезені до Німеччини на примусові роботи.

На території сіл Нагірна і Побійна в січні-лютому 1944 р. відбулася Корсунь-Шевченківська битва. В боях за визволення сіл загинуло 758 воїнів. На знак пошани встанолено 5 пам’ятників, а в 1980 р. відкрито обеліск Слави в центрі села Нагірна.

З утворенням нової області 7 січня 1954 року села відійшли до Черкаської області.

У 1959 р. колгоспи об’єдналися в одне господарство – колгосп “Прогрес”. Господарство має 3300 гектарів орної землі, 25 гектарів водного дзеркала.

У 1958 р. механізатор Журавський Петро Овер’янович за ініціативою голови колгоспу О.М. Костюка, з активною допомогою наукових працівників Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків ВНІЦу М.В. Куцуруба, Шаповалова та головного агронома відділу сільського господарства А.І. Бовсуновського почав вирощувати цукровий буряк за новою технологією з мінімальними затратами ручної праці. А в 1965 р. П.О. Журавському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці за високі досягнення у вирощуванні цукрових буряків без затрат ручної праці.

Про те, що на цій землі проживає трудолюбивий народ, свідчать високі урядові нагороди:
орденом Леніна нагороджені:
Гнідаш Філімон Сергійович – ланковий механізованої ланки; Журавський Петро Овер’янович;
Притульський Артем Григорович – механізатор;
Степанюк Віктор Григорович – бригадир тракторної бригади № 2; Степанюк Григорій Іванович – голова колгоспу “Прогрес”; Чернявський Василь Онисійович – бригадир рільничої бригади;

Орденом Жовтневої революції нагороджені:

  • Журавський Петро Овер’янович;
  • Степанюк Віктор Григорович;

Ордена Трудового Червоного прапора удостоєні:

  • Волинець Володимир Олексійович – механізатор;
  • Гнідаш Андрій Сергійович – завідувач ремонтної майстерні;
  • Гнідаш Філімон Сергійович;
  • Журавель Пилип Іванович – завідувач автопарку;
  • Коваль Анатолій Іванович – механізатор;
  • Новосілецька Антоніна Артемівна – доярка;
  • Оберемок Марія Іванівна – ланкова рільничої бригади;
  • Онищук Микола Семенович – бригадир тракторної бригади;
  • Побережець Василь Власович – бригадир тракторної бригади; Притульський Артем Григорович – механізатор;
  • Притульська Олена Омелянівна – телятниця;
  • Степанюк Григорій Іванович – голова колгоспу;
  • Чернецька Ганна Петрівна – доярка;

Орденом “Знак Пошани” нагороджені:

  • Бухенська Марія Петрівна – доярка;
  • Гринюк Філімон Парфенович – механізатор;
  • Лісецький Ілля Прокопович – механізатор;
  • Мандибура Тарас Сидорович – ланковий механізованої ланки;
  • Мельник Степан Тимофійович – доставщик кормів на МТФ;
  • Новосілецька Антоніна Артемівна – доярка;
  • Проценко Андрій Наумович – головний агроном;
  • Степанюк Григорій Іванович – голова колгоспу;
  • Чернецький Микола Парфенович – тракторист;
  • Чернявський Василь Онисійович – бригадир рільничої бригади;

Орденом Дружби народів нагороджений Мандибура Тарас Сидорович;

Орденом Трудової слави III ступеня нагороджені:

  • Бондар Володимир Хомович – водій;
  • Зборовський Микола Михайлович – механізатор;
  • Левчук Надія Зіньківна – доярка;
  • Левчук Ростислав Лук’янович – механізатор.

Переймати досвід роботи колгоспу “Прогрес” с. Нагірна приїжджали делегації із Чехословаччини, Югославії, Польщі, Болгарії.

Разом з розбудовою господарства ведеться будівництво шкіл. У селі Нагірна методом народної будови в 1953-1954 рр. зведено школу, а в 1964 р. силами колгоспу “Прогрес” завершено будівництво типової восьмирічної школи на 320 учнівських місць у с. Побійна. В обох школах навчалося 500 учнів. Педагогічний колектив нараховував 38 вчителів, з них 15 вчителів з вищого освітою.

У 1985 р. добудовано приміщення до школив с. Побійна. У 2005 р. в школі навчалося 172 учні, педагогічний колектив нараховував 19 вчителів, з них 18 з вищою педагогічною освітою. Понад 40 років пропрацювали подружжя вчителів Войцехівського Василя Антоновича і Надії Захарівни та Бухенського Миколи Євменовича і Віри Порфирівни на освітянській ниві.

А до Жовтневої революції в селах Нагірна і Побійна працювали двокласні церковно-приходські школи, в яких навчалося 30 учнів.

Основним напрямом господарювання в колгоспі було рільництво та тваринництво. Протягом кількох десятиліть у господарстві одержують високі врожаї цукрових буряків, зернових культур, соняшнику. Велика заслуга в успіхах господарства належить її вмілим керівникам. Протягом 1966-1984 рр. господарство очолював Степанюк Григорій Іванович.

З 1984 р. по 1999 р. керував господарством Гончаров Михайло Іванович. За цей період при допомозі місцевого колгоспу для молодих сімей побудовано 67 цегляних житлових будинків, прокладено асфальтовані та шосейні дороги.

З 2002 р. по сьогодні господарство очолює молодий спеціаліст Антонюк Ігор Михайлович.

У 2003 р. населені пункти Нагірна та Побійна газифіковані, а в грудні 2004 р. завершено газифікацію приміщень Нагірнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

У листопаді 2004 р. з дна річки Бурти, що протікає через села Нагірна та Побійна, піднято американський середній танк Другої світової війни “Шерман”. Після реставрації танк виставлено в місті Київ в музеї Збройних Сил.

У селі Побійна народився Бараболя Петро Демидович – контр-адмірал, письменник.

Інформація взята з порталу who-is-who.com.ua

Ключові слова: Нагірна, Nagirna.

Один коментар

Написати коментар