Хронологія

2000

Відкрито православний храм Петра і Павла.

1977

Згідно з Конституцією СРСР прийнятою 7 жовтня 1977 року, народний суд Жашківського району перейменовано на Жашківський районний народний суд.

1976

Відбулося урочисте відкриття меморіалу Слави.

1972

У місті проживало 13,7 тисяч чоловік, працювали 2 середніх і 3 восмирічних школи де навчалося 2400 учнів, середня школа робітничої молоді, музична школа, будинок піонерів, будинок культури, кінотеатр.

1970

Відкрито новий універмаг.

1969

Виконавчим комітетом Жашківської районної Ради депутатів трудящих ухвалює акт державної комісії на прийняття в експлуатацію будинку народного суду.

1968

Виконавчим комітетом Жашківської районної Ради депутатів трудящих було виділено земельну ділянку під будівництво адміністративного приміщення суду з земель державного фонду в м.Жашків по вул.Чапаєва, 8.

1967

Стала до ладу автоматична телефонна станція, відкрито новий районний Будинок культури.

1965

Збудовано широкоекранний кінотеатр «Космос». Завершено будівництво заводу сухого молока і масла.

1956

Жашків об’єднано з селом Городище і віднесено до міста районного підпорядкування.

З цього часу на території Жашкова розмістилися дві центральні садиби колгоспів — ім. Щорса та ім. В. І. Леніна, за якими було закріплено 4426 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4162 га орної землі.

1954

Жашківський район було передано до складу новоствореної Черкаської області. Завершено будівництво і обладнання комунальної лазні.

1950

Жашківські артілі ім. Г.І. Петровського та ім. М.І. Калініна об’єдналися в колгосп ім. Щорса.

1948

П’ятьом особам було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Жашківський цукрозавод відновив роботу.

1946

В місті запрацювала середня школа, семирічка і початкова школи, бібліотека.

1944

Місто було відвойоване воїнами 1-го Українського фронту. Близько 5 тис. жашківчан загинуло на фронтах війни. Понад 700 воїнів були нагороджені бойовими орденами та медалями, двоє із них відзначені званням Героя Радянського Союзу.

1942

У грудні в містечку розстріляно близько 130 чоловік мирного населення.

1941

19 липня Жашків був окупований німецькими військами.

1939

У місті проживало 6014 чоловік.

1936

На базі колгоспу ім. Г. І. Петровського створено два господарства — ім. Г. І. Петровського та ім. М. І. Калініна.

1934

Відкрито середню школу, яка у 1938 році розмістилася у новозбудованому двоповерховому приміщенні.

1932

Голодний бунт селян, для з’ясування причин якого прибув перший секретар Київського обкому КП(б)У Демченко М.Н. У Жашківській семирічній зразковій школі в 1932 році навчався 501 учень. Тут працювало 16 вчителів. Школа мала договір з МТС про запровадження політехнічного навчання.

1930

Створено перший колгосп ім. Г.І. Петровського, через рік — Машинно-тракторну станцію (МТС) і виділено ділянку під аеродром. Площа району становила 511 км кв. і його населяло 47,7 тис. жителів.

1926

У 1926—1927 роках відбулася добудова залізничної колії на дільниці Погребище—Жашків. В містечку було 1263 двори з 5030 жителями.

1925

Початком жовтня завершено відбудову Жашківського цукрозаводу, що не діяв 7 років. На заводі працювало 430 робітників.

1923

Жашків став центром району. Діяли 24 дрібні промислові підприємства (кузні, млини, крупорушки, салотопні тощо), на яких працювали 50 чоловік.

1922

Жашків віднесено до Уманського повіту, а з квітня наступного року він став центром новоутвореного Жашківського району Уманського округу.

1921

До Жашкова для охорони цукрового заводу прибув 17-й полк 17-ї кавдивізії, якою командував Г. І. Котовський.

1918

Встановлено радянську владу. Першим головою ревкому був Іван Пилипович Станецький (1919 р.)

1917

Події революційного 1917 року відлунням прокотилося містечком. Селянські заворушення, масові вирубки лісу набули масового характеру.

1912

Коні були лише в 34, а велика рогата худоба в 50 господарствах містечка. Медичне облслуговування населення здійснювали лікар і фельдшер. При цукроварні діяла лікарня на 10 ліжок, працювала аптека. В місті почалися заняття у однокласній школі та двокласному сільському училищі. Бібліотека мала 616 книг, з них 53 — українською мовою.

1908

В Жашківській волості 30 хутірських господарств володіли 30—40 десятин кожне, тоді, як 41 сім’я в Жашкові зовсім не мала землі.

1904

Народилася відома українська письменниця Докія Гуменна, автор романів «Діти Чумацького шляху», «Золотий плуг», «Хрещатий Яр», «Європа Кріпатська».

1900

В Жашкові було 726 дворів і 5,5 тисяч жителів. Це вдвоє більше ніж у 1873 році. Населення в основному займалося землеробством і торгівлею. З 3468 десятин всієї землі 1673 належало двом поміщикам, 1708 — селянам, решта — церкві. Багато жителів містечка працювали на цукровому заводі, кількох маслоробнях, двох водяних та чотирьох вітряних млинах.

1897

28 червня народився вчений шумеролог Семюель Ноах Крамер.

1866

Віднесений до розряду центру Жашківської волості Таращанського повіту.

1865

Відкрито однокласну школу. Крім цукрового заводу, діяли виноробня і пивоварня, збільшилась кількість млинів.

1862

У місті відкрито двокласне народне училище, де в 1867 році навчалося 36 учнів. Жашківський базар був одним з найбільших у Київській губернії.

1860

Поблизу містечка збудовано цукровий завод, де працювало 350 робітників, на початку 20-го століття на заводі працювало 896 робітників. У містечку на той час був також виноробний і пивний заводи (1865 рік), 28 ремісників, 24 крамниці. Місцевий ярмарок славився кінською торговицею, де можна було зустріти ліверантів з різних губерній Росії.

1852

Після смерті магната І. Тарновецького в 1852 році Жашків було розділено на дві частини між його сестрами. Цей поділ закріпився на довгі роки.

1840

Жашків віднесено до розряду містечок.

1835

Cпалена поміщицька ґуральня. У повідомленні з Жашківської економії відзначалося, що пожежа «сталася від підпалу ким-небудь з тамтешніх селян, які, очевидно, не хотіли відробляти панщини, належної до того заводу».

1833

Відкрито ярмарок, де торгували переважно сільськогосподарською продукцією. Змуровано двохрестальну церкву коштом пана Іоанна Таращанського.

1801

Жашків набуває статусу волосного центру у складі Таращанського повіту.

1775

Гайсинський староста повідомляв великому коронному канцлеру, що в багатьох місцях, у тому числі навколо Жашкова, почастішали напади селян на шляхетські садиби. Особливо широкого розмаху набули дії гайдамацьких загонів у 1736—1737 роках.

1741

У другій подовині XVIII століття Жашків поступово зростав. Якщо 1741 року тут було 20 дворів, а в 1750 — 40, то з 1783 року їх стало 120. В них жили 828 чоловік.

1740

Власником Жашкова став граф Францішек Антоній Ледуховський (1796), панцирної хоругви ротмістр, Влодзимірський староста.

1738

Після здобуття Таращі, Умані та інших міст повстанці оволоділи Жашковом.

1729

За кошти пана Дроздовського із дубових колод збудували церкву на місці, де нині знаходиться Жашківська школа №3.

1711

Після Прутського миру значна частина жителів Жашкова, як і всього Правобережжя російськими військами примусово була переселена на лівий берег Дніпра.

1667

Відповідно до Андрусівської угоди, Жашків залишався у складі Польщі. Його мешканці платили податок — подимне й млинове з 31 двору.

1664

У Жашкові нараховувалось 31 дим (дім-оселя), з яких сплачували 46 злотих 15 грошів (для порівняння додамо, що на той час козацька шабля коштувала 60 злотих).

1655

Із Рашкова (Жашкова) направлено реляцію королю Речі Посполитої про наслідки битви під Охматовим (Дрижипільська битва).

1655

Із Жашкова була відправлена депеша королю Речі Посполитої про Дрижипільську битву.

1649

Жашків увійшов до складу Уманського полку.

1648

Мешканці Жашкова брали участь у визвільній війні 1648—1654 років.

1636

Повідомлення про те, що при впаданні річки Козина в річку Рава Зашківська, вище Скибин Греблі закладено Городище.