Село Конельські Хутори

Конельські Хутори — село, центр сільської ради, розташоване на південно-західному кордоні Жашківського району Черкаської області. Історично воно входило в різні часи до Київської губернії, до Київської області, до складу Монастирищенського району Вінницької області.

Про с. Конело-Хутори вперше згадується в ХVІІІ ст. у таких виданнях:

  1. Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской Губернии”. – К., 1864. -С. 332-333, 735.
  2. Список населенных мест Киевской Губернии. – К., изд. Киевской Губернии стат. Комитета 1900 г. – С. 923-924.
  3. П. Семенов. Географическо-статистический словарь Российской империи. Т.Т. Сиб., 1885 г. – С. 707, 895.

До Циберманівського приходу входило два села, Ковельські Хутори і Медовата, що належали Соломії, вдові Олександра Драгомерецького, який помер в 185 р. До цих сіл приписано 1177 десятин землі. В Медоваті налічувалося 270 осіб населення з дітьми.

У 1833 р. жителями с. Конельські Хутори побудовано на кладовищі дерев’яну церкву на честь великомученика Димитрія за допомогою покійного поміщика Ігнатія Боровського. Церква ця числилася приписною, особливих угідь не було.

У с. Конельські Хутори налічувалося 98 дворів, 573 жителі, з них чоловіків – 281, жінок – 292. Землі – 553 десятини, з яких селянських – 250.

Господарство належало Калістрату Єгорову, який вів його за трипільною сивозміною. В селі функціонували православна церква, школа грамоти, два вітряних млини, хлібний магазин.

До 1918 р. в с. Конельські Хутори діяла початкова двокласна церковноприходська школа. Колективізація землі тривала впродовж 1929-1930 рр.

У 1932-1933 рр. в с. Конельські Хутори померло з голоду близько 200 селян.

У період Великої Вітчизняної війни села Конельські Хутори та Медовата були під окупацією з липня 1941 р. по 9 березня 1944 р. За період війни призвано 102 жителі, з яких 41 загинув.

За період окупації фашистами вивезено на роботи до німецьких фабрик і заводів понад 100 молодих людей, навіть неповнолітніх хлопців і дівчат, із с. Конельські Хутори – 77, із с. Медовата – 23.

У 1952 р. села Конельські Хутори і Медовата об’єднано й створено одну сільську раду з центром у с. Конельські Хутори. Колгоспи також було об’єднано в один колгосп ім. Андреєва з центральною садибою в с. Конельські Хутори.

20 березня 1969 р. села від’єднано від с. Конело-Полівки й створено господарство ім. Свердлова.

Створення колгоспу ім. Свердлова, куди увійшли два села: Конельські Хутори та Медовата — надихнуло селян на краще майбутнє.

Люди повірили молодому голові колгоспу M.І. Бородію. В 1974 р. колгосп ім. Свердлова нагороджено Перехідним Червоним

Прапором та дипломом за досягнення найвищих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні. Диплом передано в Черкаський краєзнавчий музей.

У 1976 р. в селі побудувано Будинок культури. В цьому ж році, 19 лютого, колгосп ім. Свердлова нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за високі показники в сільському господарстві.

У 1990 р. в с. Конельські Хутори побудувано середню школу.

У травні 1996 р. село газифіковано.

11 березня 2000 р. агрофірму “Конельські Хутори” реорганізовано в ПСП “Конельські Хутори”. Директором підприємства обрано Харченка Івана Петровича.

14 березня 2000 р. в с. Конельські Хутори в Будинку культури відбулося свято поезії Мороз Фросини Василівни, інваліда дитинства, яка прикута до ліжка. Ця чудова людина є гордістю села. В 2004 р. збулася мрія поетеси – вийшла її перша книга “Пригорнися, доленько, до мене…”.

У вересні 2003 р. підключено природний газ до котельні загальноосвітньої школи.

Інформація взята з порталу who-is-who.com.ua

Ключові слова: Конельскі Хутори, Конелькие хутора, Konelski hutory.

Один коментар

Написати коментар