Острожани

Острожани – село, центр сільської ради. Розташоване за 25 км від смт Жашків, за 240 км від обласного центру, за 170 км від столиці України – Києва. Через село протікає річка Гірський Тікич, є багато ставків, невеличкий лісок.

Кількість населення – 929 осіб, дворів – 378, землі – 1200 га.

Село Острожани було засноване на початку XVII ст.

До Жовтневої революції 1917 р. село Острожани Таращанського повіту Київської області належало пану Рогозінському. Управителем по селу Острожани був Підгурський.

У селі було 170 хат і близько 900 жителів. Першим головою ради в селі був І.О. Сиротюк.

У роки колективізації в Острожанах були створені радгосп, рибгосп і колгосп ім. Ворошилова. У радгосп та на рибгосп усі хотіли потрапити на роботу, оскільки установи були державними і дуже швидко розвивалися. Радгосп проіснував до Великої Вітчизняної війни, а рибгосп – до з’єднання з колгоспом “Україна” (ім. Ворошилова перейменували в “Україна”) у 1960 р.

Колективізацію в селі проводили Танцюра, родом з Умані, Наконечний Степан, Данилюк Лука і Хуторянський Танась. Головами новоствореного колективного господарства були Горленко з Леміщихи, Рябокінь з Вільшанки, Тарабарчук, а головою сільської ради – Пшінка. Першим трактористом був Н.Д. Бабенко.

Голод 1933 р. забрав майже кожного 8 жителя села. Були випадки людоїдства.

За непослух чи за наклепом було розкуркулено сім’ю Ф.Д. Федорчука, яка складалася з 9 осіб, репресовано 8 осіб у 1938-1939 pp.

120 жителів села Острожани брали участь у Великій Вітчизняній війні, 40 з них нагороджено орденами і медалями, 59 загинули в боях за рідну Вітчизну. Воїнам, які брали участь у визволенні села від гітлерівських окупантів,

у 1959 р. було споруджено пам’ятник. Тут у Братській могилі захоронено 323 радянських і 23 чехословацьких воїни. Село Острожани було звільнено від фашистів 5 березня 1944 р.

Головою колгоспу і сільської ради був залишений Ф.А. Калюжний. У травні 1944 р. головою сільської ради було призначено

Н.В. Рибаченка, а в липні того ж року -

Ф.С. Мельника (після важкого поранення), жителя с. Королівка. У липні 1945 р. посаду голови сільської ради обійняв Стецюк, а потім – М.Г. Ткачук.

Головами колгоспу ім. Ворошилова були Іващенко, Воронецький (з 1952 р. по 1956 p.); Дишлевий (з 1956 р. по 1958 p.); Поліщук

(з 1958 р. по 1960 p.). Дишлевий перейменував колгосп ім. Ворошилова в колгосп “Україна”. У 1960 р. рішенням Черкаського облвиконкому і Жашківського райвиконкому утворено одне господарство – радгосп “Острожани” (з приєднанням колгоспу “Україна” і рибгоспу “Гірський Тікич”).

У 1965 р. радгосп “Острожани” переорганізовано в птахофабрику “Острожани”; директорами працювали І.С. Бобилєв (1960-1962 рр.), Й.Є. Лозовий (1962-1964 pp.), А.О. Омельчук (1964-1987 pp.), Ю.А. Гвоздецький (1987-1994 pp.), С.А. Тарасенко (з 1994 р.). За pоки перебудови цієї птахофабрики не стало.

Господарство з кожним роком росло і розвивалося. 3а високі показники у роботі нагороджені А.О. Омельчук – директор птахофабрики, два ордена Леніна; Л.Г. Вовна – пташниця, орден Трудового Червоного прапора; А.П. Вашук – механізатор, орден Трудового Червоного прапора; К.Г. Логвинюк – механізатор, орден Трудового Червоного Прапора; Н.Є. Наконечна – бригадир пташниць, орден Трудового Червоного Прапора; О.Д. Демська – головний ветлікар, орден Трудового Червоного прапора. Ордена Слави III ступеня удостоєні Л.Г. Манжула – доярка; М.Д. Коломієць – механізатор; Г.І. Чорна – доярка; Н.І. Савіцька – оператор інкубаторного цеху. Медаллю “За доблесний труд” нагороджені О.Г. Наконечна – ланкова, Г.І. Чорна – доярка, В.С. Ільїн – головний економіст, М.Н. Демський – головний бухгалтер, П.А. Поліщук – механізатор, Л.І. Мельник – учителька.

Землі жителів села, резервного фонду орендує ПП “Агропродукти Вільд України”,

30 паїв – ПП “Канюківське”; створені підприємство з розведення індиків “Авангард” та підприємство з вирощування грибів “Пан Шампіньйон”. 25 власників земельних паїв працюють одноосібно.

На території села знаходяться загальноосвітня школа I-III ст., ФАП, відділення зв’язку та ощадкаса, Будинок культури, три магазини, кафе, заготпункт.