Село Сорокотяга

Сокоротяга — село, центр сільської ради. Розташоване за 8 км на схід від районного центру Жашків і за 180 км на захід від обласного центру Черкаси. Населення 893 чоловіка (на 2009 рік).

Територія села Сорокотяга займає 2653,7 га. Площа сільськогосподарських угідь — 2133 га. Село багате на ставки, площа яких 128,7 га.

Село Сорокотяга утворилося дуже давно, ще до хрещення Русі. Поселення було маленьке. Хатинки будувалися в калиновому гаю (теперішні сабадаські поля). Від поселення до сих пір залишився калиновий гайок. А де нині село був великий ліс, попід ліс протікала річка Торч. Старостою того поселення була жінка Сорока. Тоді імен як таких ще не було. За характером людей називали: Ведмідь, Лиска, Лагідка, Сопілка та ін. От і ця бойова жінка разом зі своїми людьми обробляли поля, збирали врожаї. І щоб не було ніякого нещастя, вона взяла і обробляла землі, які належали її поселенню. Люди вірили в цю добру прикмету, що їх буде обходити біда і горе. Плуг колись називався тяглом. От і пішла назва від цього: Сорока тягне пугло — Сорокотяга.

Згодом розкорчовувались ліси і поселення стало розширюватись. Біля нашого села була велика Охматівсько—Тетерівська рівнина. На ній відбулась велика війна. Зійшлись три війська: монголо-татари, поляки і українці. Було велике побоїще. Говорили, що городиське море було червоне від крові. До цієї пори на полях залишилися кургани.

Де теперішня берестова, жив Берест зі своєю сім’єю. Через поле (берестову) був великий шлях. Цим шляхом проїжджав Шевченко.

До 1887 р. в селі жив пан Рогожинський, який знущався над селянами. Люди працювали вдень і вночі та ще й за безцінь. Село було бідне, занедбане. Врешті люди не витерпіли такого безладдя і пожалілись у губернію в Київ. Звідти були прислані представники і панські землі були продані з молотка.

Із 1887 р. по 1904 р. село належало поміщику П.О. Гревсу, господарство в селі вів В.І. Іванов. Це був добрий хазяїн. За роки його господарювання село ожило. Селяни за свою роботу одержували кращу платню. Село розцвіло. У 1892 р. був посаджені сад, парк, що біля школи, і лісок. Лісок був обсаджений ялинами та каштанами. Кругом саду і ліска була алея, де пани каталися на бричках. На річці була панська купальня, прокладені мостики, кладки, багатоярусні дерев’яні споруди для стрибків у воду. До річки від саду вели дерев’яні сходи в кількох місцях. У селі було два водяних млини, вітряк, три кузні, пожежний обоз, який складався з одного насоса і чотирьох бочок. Працювала одна церковноприходська школа, де навчалася незначна кількість дітей заможних селян.

У ці роки оброблялось 1873 десятини землі за допомогою коней чи волів.

Уже перед самою революцією мешканець Іванов зв’язався з контрабандистами, які перепродували у Японію породистих коней. Коли його викрили, він не міг пережити таке приниження. На нього чекали суд, тюрма, а, можливо, і вища кара за скоєний злочин. Тому одного вечора він отруївся.

Після Жовтневої революції на території села селянські господарства об’єднались у колективне господарство, а після Великої Вітчизняної війни на території села функціонувало два колгоспи – імені Ворошилова і імені Петровського. У 1957 р. вони були об’єднані в один колгосп “40-річчя Жовтня”.

У Великій Вітчизняній війні брало участь 288 жителів села, з них 145 загинуло в боях, 143 відзначено урядовими нагородами.

У 1969 р. встановлено обеліск Слави воїнам, які полягли в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників.

На сьогодні в селі функціонує ТОВ “Сорокотяга – Агро”, яке орендує 92,3% земель колективної власності, і 43,9% земель державного запасу і резерву.

На своїх паях господарює 53 одноосібники на площі 132,68 га. У селі функціонує фермерське господарство, яке орендує 36,6 га земель державного запасу.

У Сорокотязі проживає 893 чоловіки, з них працездатного віку – 308, у т. ч. жінки – 174. Протягом останніх років демографічна ситуація все більше погіршується. Щорічно помирає 22-24 особи, а народжується лише 3-6 дітей. Шлюб беруть 3-5 пар.

У центрі села розміщений Будинок культури на 400 місць, школа на 400 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. У школі навчається 109 учнів. Дитячий садок відвідує 23 дітей.

На території села є дві братніх могили і територіальний комплекс загиблим односельцям. Функціонує дві церковні общини: християнська і християнсько-бабтиська.

На околиці Сорокотяги виявлено залишки поселень трипільської та черняхівської культур. Зберігся панський будинок ХІХ ст., що перебуває під охороною держави.

О.В. Батурін