Конельські Хутори — село, центр сільської ради, розташоване на південно-західному кордоні Жашківського району Черкаської області. Історично воно входило в різні часи до Київської губернії, до Київської області, до складу Монастирищенського району Вінницької області.
Про с. Конело-Хутори вперше згадується в ХVІІІ ст. у таких виданнях:
- Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской Губернии”. – К., 1864. -С. 332-333, 735.
- Список населенных мест Киевской Губернии. – К., изд. Киевской Губернии стат. Комитета 1900 г. – С. 923-924.
- П. Семенов. Географическо-статистический словарь Российской империи. Т.Т. Сиб., 1885 г. – С. 707, 895.
До Циберманівського приходу входило два села, Ковельські Хутори і Медовата, що належали Соломії, вдові Олександра Драгомерецького, який помер в 185 р. До цих сіл приписано 1177 десятин землі. В Медоваті налічувалося 270 осіб населення з дітьми.
У 1833 р. жителями с. Конельські Хутори побудовано на кладовищі дерев’яну церкву на честь великомученика Димитрія за допомогою покійного поміщика Ігнатія Боровського. Церква ця числилася приписною, особливих угідь не було.
У с. Конельські Хутори налічувалося 98 дворів, 573 жителі, з них чоловіків – 281, жінок – 292. Землі – 553 десятини, з яких селянських – 250.
Господарство належало Калістрату Єгорову, який вів його за трипільною сивозміною. В селі функціонували православна церква, школа грамоти, два вітряних млини, хлібний магазин.
До 1918 р. в с. Конельські Хутори діяла початкова двокласна церковноприходська школа. Колективізація землі тривала впродовж 1929-1930 рр.
У 1932-1933 рр. в с. Конельські Хутори померло з голоду близько 200 селян.
У період Великої Вітчизняної війни села Конельські Хутори та Медовата були під окупацією з липня 1941 р. по 9 березня 1944 р. За період війни призвано 102 жителі, з яких 41 загинув.
За період окупації фашистами вивезено на роботи до німецьких фабрик і заводів понад 100 молодих людей, навіть неповнолітніх хлопців і дівчат, із с. Конельські Хутори – 77, із с. Медовата – 23.
У 1952 р. села Конельські Хутори і Медовата об’єднано й створено одну сільську раду з центром у с. Конельські Хутори. Колгоспи також було об’єднано в один колгосп ім. Андреєва з центральною садибою в с. Конельські Хутори.
20 березня 1969 р. села від’єднано від с. Конело-Полівки й створено господарство ім. Свердлова.
Створення колгоспу ім. Свердлова, куди увійшли два села: Конельські Хутори та Медовата — надихнуло селян на краще майбутнє.
Люди повірили молодому голові колгоспу M.І. Бородію. В 1974 р. колгосп ім. Свердлова нагороджено Перехідним Червоним
Прапором та дипломом за досягнення найвищих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні. Диплом передано в Черкаський краєзнавчий музей.
У 1976 р. в селі побудувано Будинок культури. В цьому ж році, 19 лютого, колгосп ім. Свердлова нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за високі показники в сільському господарстві.
У 1990 р. в с. Конельські Хутори побудувано середню школу.
У травні 1996 р. село газифіковано.
11 березня 2000 р. агрофірму “Конельські Хутори” реорганізовано в ПСП “Конельські Хутори”. Директором підприємства обрано Харченка Івана Петровича.
14 березня 2000 р. в с. Конельські Хутори в Будинку культури відбулося свято поезії Мороз Фросини Василівни, інваліда дитинства, яка прикута до ліжка. Ця чудова людина є гордістю села. В 2004 р. збулася мрія поетеси – вийшла її перша книга “Пригорнися, доленько, до мене…”.
У вересні 2003 р. підключено природний газ до котельні загальноосвітньої школи.
Інформація взята з порталу who-is-who.com.ua
Ключові слова: Конельскі Хутори, Конелькие хутора, Konelski hutory.
Ето не правда церква збудована 1815
Давно не был, не могу сказать точно, но мне тоже кажется что раньше! Над дверями , над выходе с церкви есть табличка, на которой год написан!
Один із трьох прадідів був конокрад і рекетир. Його забили палицями і закопали під огорожею цвінтаря. Рекетом вимагав гроші в чоовіка якому здавали гроші на будівництво церкви ставив босими ногами на розігріту сковорідку.. Мій прадід народився в 1850 році – він був самий меньший із чотирьох братів. Звали його Бойко Аврам Фомич. Подія рекетирства могла бути після земельної реорми т.є. -відміни кріпосного права 1861 року. Церкви , які були збудовані раніше і мали приход: Конельська ,Конело Попівська, Цеберманівська отримали земельні наділи. Церква нашого села немала земельного наділу оскільки була збудована після земельної реформи після 1861 року.