“Діти за батьків не відповідають”

Діти за батьків не відповідаютьУ 1938 році директорові школи з Жашківщини пригадали, що він захищав куркульських дітей.
Стріляли заголовками газети “Геть куркульське охвістя зі школи”, “Хто потурає куркульським синкам – наш ворог”, “Куркуленятам і поповичам не місце в школі”, “Дужче вогонь по захисниках підкуркульників”.

Батьківський комітет Бузівської школи, що на Жашківщині, підготовив до ухвали резолюцію “всіх дітей із куркульських та попівських сімей відрахувати. З них досить аби мали початкову грамоту. Ми, бідняки, волам хвости крутили, то нехай це відчують тепер вони”. І ніби грім серед ясного неба директор школи, він же секретар партійної організації села, Улян Коваль виступив проти. Мовляв, Сталін наголосив: “Діти за батьків не відповідають”. І ми повинні надзвичайно уважно і бережно ставитись до кожної дитини.

– А як тоді бути із розпорядженням райвно? – не здавався голова батьківського комітету. – Адже тут чітко написано – всіх куркульських і попівських дітей вигнати зі школи. Адже наша школа називається “Школа колгоспної молоді”!

– Правильно, – підтакнув Улян Іванович, – ми справді школа колгоспної молоді. А це насамперед означає те, що ми маємо готувати майбутню молоду зміну для колективних господарств. А хто сказав, що у заможних сім’ях не виростуть справжні патріоти?
Резолюція не була ухвалена. Всі діти, які підлягали виключенню, продовжили навчання, а на непокірного директора посипалися скарги в райВНО, райком партії, райвідділ ДПУ. Коваля звільнили з посади секретаря партійної організації, згодом виключили з партії. Учком ухвалив рішення: “Всіх учнів, у кого батьки розкуркулені, без будь-яких умов і пояснень виключити зі школи”. Але директор не здавався. Правда, під психологічним тиском деякі учні залишили навчання. Але більшість все-таки не залишила школу і стала відомими в районі спеціалістами – агрономами, зоотехніками, лікарями і ветлікарями, вчителями.

Влада не простила непокірного директора. В 1938-му він був заарештований і розстріляний.

Ми ще і ще раз перегортаємо пожовклі від часу сторінки кримінальної справи №1622, яка зберігається в Державному архіві Черкаської області.

Улян Коваль народився 21 червня 1903 року в селі Баштечки Жашківського району в багатодітній селянській родині. Після закінчення школи вступив до Уманського педтехнікуму, а згодом – на заочне відділення Черкаського педінституту. Спочатку працював учителем початкових класів. А згодом викладав історію в 6-7 класах. Працював завучем, директором ряду шкіл Жашківського району. А в 1934-1935 роках завідував Жашківським райвно. В 1935 році був виключений із партії. І Улян Іванович знову повернувся працювати рядовим учителем. 12 лютого 1938 року був заарештований. 19 травня 1938 року в числі дев’яти земляків його розстріляли за рішенням трійки при КОУ НКВС від 22 квітня 1938 року. 18 вересня 1961 року Черкаський обласний суд постановив: вирок трійки скасувати за відсутністю складу злочину. Чесне ім’я Уляна Коваля було відновлене.

Джерело: “Прес-Центр”

Написати коментар