Міліціонерові, пораненому у перестрілці, хірург запропонував залишити свинцевий дріб у ранах

Несподіване продовження отримала минулотижнева стрілянина в селі Нагірна на Жашківщині, у якій злочинець поранив з мисливської рушниці старшину міліції, а сам розплатився за це пораненням ноги з табельного пістолета.

До редакції “Прес-Центру” зателефонував киянин Янек Цобко, родич пораненого старшини Анатолія Кучерука. Прочитавши публікацію у нашій газеті, він здивувався з двох моментів у коментарях, які дали в УМВС — тому, що Анатолій після поранення був “у тяжкому стані” і тому, що йому “терміново зробили операцію” у Жашківській лікарні. З пораненим старшиною Анатолієм Кучеренком і братом його дружини Янеком Цобком, який, як виявилося, теж колись працював у жашківській міліції, а нині — у столичній приватній охоронній фірмі, ми зустрілися у Центральному госпіталі МВС в Києві, у суботу 2 липня.

Скажу так:

Поранення серйозне, бо дріб з рушниці не попав хіба що в одну тільки ногу, але не тяжке — Толя сам приїхав за кермом до Києва, коли зрозумів, що “лікування” в Жашкові нічого не дасть. У Жашкові, де Анатолій без будь-якої охорони лежав у сусідній палаті з пораненим злочинцем, який у нього стріляв, хірург, прізвище якого навіть називати не хочу, витяг з нього тільки одну дробину. Та й то тому, що вона потрібна була для проведення експертизи. Сказав, що решта свинцевого дробу “закапсулюється” в тілі, і з ним можна буде ходити. Скажу чесно: днями я возив до ветлікаря сіамську кішку своєї директорки – то їй надали більш якісну медичну допомогу, аніж міліціонерові, пораненому під час виконання службового обов’язку! У Черкасах у лікарні УМВС немає відділення, де можуть лікувати вогнепальні поранення — таке враження, що там тільки медкомісії перед пенсією проходять. Тому я звернувся напряму в Центральний госпіталь МВС. Дякуючи Олегові Миколайовичу Воскобойникову, який і на високій госпітальній посаді не втратив почуття людяності, Анатолія зразу ж оформили у відділення і зараз готують до операції.

На відміну від свого родича сам Анатолій Кучеренко виявився небагатослівним. Воно й зрозуміло, адже йому ще жить і служить у Жашкові. На запитання про те, чи отримав він матеріальну допомогу, відповідає: 1100 гривень — від міліцейського профкому. На 50 гривень більше зібрали для нього на лікування співробітники дружини, яка працює продавцем у магазині.

Під час нашої розмови міцний хлопець у спортивному костюмі збірної України стояв впевнено, тільки час від часу намагався зменшити навантаження на поранену ногу. На чолі — рана від свинцевої дробини, розплющившись об міцний череп і сковзнувши по ньому, набій застряг на відстані кількох сантиметрів від місця поранення і випирає гулькою. Така ж гулька — на лівій руці, яку дробина прошила майже наскрізь… Скільки всього у ньому свинцевого дробу, Анатолій не знає — набої застрягли у грудях, в животі, в обох руках, одній нозі і в голові. Якби все це “закапсулювалося”, як радив жашківський білохалатний професіонал, від нашпигованого свинцем міліціонера дзвенів би будь-який металодетектор.

У час, коли газета готувалася до друку, старшина готувався до хірургічної операції. Після неї 31-річний Анатолій, який прослужив у міліції сім років, впише до “математики” свого життя кількість дробин мисливського заряду, які дістануть з його тіла. Вдома у Жашкові його з нетерпінням чекають дружина, восьмирічна донька і шестилітній син.