Через 7—12 днів на Черкащині почнеться посівна. Вона буде достатньо складною.

Таку думку під час прес-конференції у Черкаському прес-клубі висловив генеральний директор державного підприємства «Златодар», депутат Черкаської обласної ради Володимир Лук’янець. Досвідчений господарник назвав ряд головних причин, які вплинуть на посівну та врожаї цього року.
За словами Володимира Лук’янця, цьогоріч посівна розпочнеться з Уманщини, і за 7-12 днів дійде до Лівобережжя. Наразі господарства Уманського району уже вийшли у поля – почали підживлювати озимі і намагаються «закривати» вологу. «Об’єктивні обставини, які ускладнюють посівну – велика кількість опадів. Наразі деякі поля можна об’їжджати лише вантажівкою, там грузне навіть «Нива». Озимі потребують термінового підживлення, – констатує Володимир Лук’янець. – Волога промила ґрунти – і все живлення, внесене під озимину восени минулого року, пішло вниз.

Для своїх господарств ми викликаємо вертоліт і будемо вносити на поля мінеральні добрива. Пізніше вноситимемо азотні добрива у міжряддя. Якщо сьогодні не подбати про підсилене живлення озимих, що вдало вийшли із зими – піде наростання трав’яної маси, коренева система лишиться слабкою, і наприкінці квітня-на початку травня почнеться «випадання» рослин. За моїми прогнозами, ослабленими у нас вийдуть із зими до 25% озимих – як і в середньому по Україні.

Ми входимо в посівну кампанію зі знайомими проблемами – незважаючи на зниження цін на нафту, ціни на нафтопродукти, особливо – дизельне пальне – потребують стабілізації; дотації на посіви (зокрема, цукрових буряків) обіцяють проплатити коли-небудь потім (а посівна сьогодні); хоча сьогодні є кілька банків, готових кредитувати сільгосппідприємства, держава, знову ж, не обіцяє компенсувати відсоток кредитних ресурсів. Бюджет буде прийнято лише у квітні, а сіяти потрібно сьогодні. Серед суб’єктивних причин, що впливатимуть на посівну – і, зрештою, на врожай – і розбалансованість влади на місцях. У передчутті зміни керівництва районів нинішні керівники наразі не надто переймаються своїми обов’язками. Під час цих кадрових змін багато може бути упущено».

За словами Володимира Лук’янця, у рамках розробки урядом програми антикризових дій у сільському господарстві проводилися консультації з господарниками – свої пропозиції внесла і асоціація сільгоспвиробників, яку очолює Володимир Лук’янець.

Ми переконані, що, доки тваринництво не відродиться хоча б на 40-45% – у господарств не буде грошей, і собівартість їх продукції буде високою. Повинна бути дотація на худобу, особливо – на свинину і яловичину. Банки повинні сконцентрувати кошти для закупівлі нетелів, щоб телиць не вивозили на м’ясокомбінати. Але кредити повинні надаватись принаймні на 4 роки і не більше, ніж під 4-5%.
…Немає жодної країни світу, де люди сіяли б, що хотіли. Всюди розробляють квоту. Якщо ти засіяв усе ріпаком – як це часто буває у нас – то й не матимеш йому збуту. Держава повинна регулювати потреби зовнішнього та внутрішнього ринків – і вносити відповідні корективи у плани господарств. Крім того, держава повинна стати головним зернотрейдером. Щоб ціну на зерно встановлювали не 5-6 компаній, а держава – але не адміністративним шляхом, а встановленням мінімальної ціни.