Олександр Коломієць

Рай для души

Большущий город, все гудит,
дымит, пыхтит, народ бежит.
То где то пробка застоялась,
а там вот тетка разоралась.
Детишки бродят взад в перед,
а там гуляет паяный зброд.
Куда деваться чем заняться.
Вот так по норам разбежаться,
чтоб ночью чуточку поспать,
а утром вновь вставать,бежать.
Проблем, забот вагон решать,
чтоб заработать на пожрать.
И здесь в бегущей суете,
в одной большущей пустоте,
мы говорим что мы живем
в прекрасном городе большом?
Но разве счастье здесь найти,
и как возможно тут спасти,
своих детей от гонки рабской,
чужих желаний, жизни адской.
Другое дело на природе,
когда в деревне в огороде,
а может с удкой на пруду,
или гулять в своем саду.
Там время медленней бежит,
и воздух голову кружит.
Там мыслей светлых хоровод.
От красоты душа поет,
Здесь звонко свищут соловьи,
а люди ближе до земли.
Добром наполнены сердца,
и этой сказке нет конца.
Здесь счастье плещет через край,
а для души здесь просто рай.

Якось снився мені сон

Якось снився мені сон,
що навалив я купу.
Що скусали мене воші,
лізли чуть не в дупу.

Радощів не було меж
як з ранку проснувся
і нікому про цей сон
геть не заїкнувся.

ще поїхав купив сейф,
щоб було де класти.
Вікна,двері броньові,
щоб не могли вкрасти.

Сів ще списка написав,
що треба купити,
і до яких країн
поїду відпочити.

Так забігався у мріях,
ждав коли здійсниться,
але год уже пройшов
я почав казиться.

Два серця

Два серця
Дві долі
сплелися в єдине
Навколо вирує життя.
Але не страшні їм
Ні грози ні бурі
Бо є у людей почуття.
Буває і щастя,
буває і горе,
Але поки разом вони,
Візьмуться за руки,
Пройдуть цю дорогу,..
о божечко їх борони.
Шукаєш скарби?
а вони біля тебе,
ти просто візьми обійми,
бо щастя не дарять
А щастя будують
відносинами між людьми.