Московський аналітичний центр Юрія Левади (“Левада-Центр”) чудово знають в усіх республіках колишнього СРСР.
Репутацію спеціаліста з незаангажованих соціологічних досліджень Центр здобув завдяки своїм максимально точним прогнозам. У Росії він має славу опозиційного і свого часу провів скандальне дослідження, яке стверджувало: за путінську “Єдину Росію” голосувало на 20 відсотків менше москвичів, аніж було названо офіційно.

Це дослідження негайно взяла на озброєння російська опозиція… Так само вразило суспільство опитування, яке виявило, що під час футбольного матчу між збірними України та Саудівської Аравії на словах дружні до України росіяни в більшості своїй вболівали за ваххабістів-аравійців, а не за православних братів-слов’ян. Гучними стали і абсолютно точні прогнози “Левада-Центру” щодо нещодавніх президентських виборів в Україні, і зовсім свіжі результати опитування, яке показало, що величезна кількість росіян не вірить у потужність власних Збройних сил і їхню спроможність надійно захистити хоча б свою країну.

Про аналітичний “Левада-Центр” на Черкащині з газет чи телевізора чув практично кожен, та далеко не кожен знає, наскільки тісно ця назва пов’язана з селом Кривчунка на Жашківщині. Саме в Кривчунці сто років тому з’явився на світ Олександр Косяк, якому судилося стати першим заступником директора Держкіно та заступником міністра культури УРСР, секретарем Спілки письменників України і лауреатом Держпремії ім. Т.Г. Шевченка. Драматург і кіносценарист вирішив, що прізвище Косяк для нього не надто звучне, і взяв псевдонім Левада… Коли його син Юрій став знаменитим російським соціологом і політологом, батьковий псевдонім вже був сімейним прізвищем.

Юрій Олександрович працював у створеному наприкінці 1980-х років на хвилі перебудови Всеросійському центрі вивчення громадської думки (“ВЦИОМ”). 2004 року, коли “ВЦИОМ” спробували підпорядкувати державним структурам РФ, практично всі його співробітники перейшли у новостворений Аналітичний центр Юрія Левади (“Левада-Центр”). Це ім’я Центр носить і донині, хоча 2006 року Юрій Левада помер у своєму робочому кабінеті – усього через 11 років після свого батька-жашківчанина, який колись узяв за псевдонім суто українське слово, яке тепер гримить не тільки на всю Росію, а й на весь світ.

Джерело: “Прес-Центр”